«Химерні міста і те, що поза ними» перша персональна виставка Андрія Химерного
«Надмірна деталізація пейзажу вимагає повільності, уважного вдивляння у незначні дрібниці. Зрештою, саме вони дивні й приємні оку - мають значення. Що стосується сенсів, вони присутні, але не проявлені й мусять лишатися такими.
Одивнення, поетизація міста чи лісу це те, що вириває спостерігача з потоку пришвидшеної, тривожної повсякденності та занурює у ритм неспішної прогулянки. Великі фігури, що виникають на горизонті, - це вони визначають кут зору. Ті хто спостерігає (ми спостерігаємо) з точки між баченням окремої людини та поглядом всевідаючого абсолюту. Це Боги. Однак вони надто божевільні, щоб намагатись їх зрозуміти. На багатьох картинах, можна побачити дошку для гри. Це не випадковість».
