ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР: ТРИ РОЗМОВИ З РЕЗИДЕНТАМИ DRUK

Культурно-громадський центр DRUK, розташований в історичній будівлі старої друкарні на Гончарівському бульварі був задуманий ще на прикінці 2021 року, за три місяці до повномасштабного вторгнення. Тоді, на початку 2022 року ми встигли почати дослідження будівлі і провести одну подію, після чого розбудова Центру зупинилася через війну.  

Згодом, влітку 2023 року ми знову повернулися до роботи, бо не могли не вкладатися в формування українського культурного середовища в прикордонному, схильному до інокультурного впливу місті. Це було і є наше місто, і це було і є формою нашого протистояння тоталітарному режиму та породженій ним культурі. Щоб краще зрозуміти хто ми та як DRUK інтегрується в культурне життя міста, ми зібрали три інтерв’ю, де наші куратори мистецьких напрямків розповідають про свої проєкти, творчі колаборації та заплановані події.  

У розмовах на різних платформах вони розкрили, що саме відбувається з реконструкцією будівлі, якою бачать співпрацю з митцями та як з’являються резиденти цього простору. Усі ці розмови – лише частина нашої концептуальної мети запустити в Харкові нові ініціативи, а також прагнення дати можливість творчим людям реалізовувати тут свої найсміливіші проєкти.

Галерея «Творче нежить»: перші резиденти та початок нових історій у DRUK

Першими резидентами культурно-громадського центру DRUK стала  харківська галерея «Творче нежить», яку представляють Магран Тата, Ярослав Аутсайдер і Марія Квітма. Вони від початку планували знайти простір, де могли б зручно проводити виставки, перформанси та інші креативні акції, і коли дізналися про ідею створити великий культурний осередок у стінах історичної друкарні DRUK – одразу зацікавилися цією можливістю. Галерея «Творче нежить» давно шукала нове приміщення з відповідною атмосферою, а відроджена будівля на Гончарівському бульварі ідеально підійшла для таких заходів.

У розмові для онлайн-радіостанції «Накипіло» представники «Творчої нежиті» зазначали, що їх дуже надихає можливість розвивати свій мистецький простір у серці міста, адже зараз, під час війни, існує нагальна потреба в нових можливостях для проведення вистав і зустрічей. Харків неодноразово зазнавав атак, тому частина артмайданчиків або припинила діяльність, або не може працювати в повну силу. І зараз DRUK стає символом відродження культурної ініціативи, який допоможе художникам, музикантам і всім охочим відвідувачам перетворити колишню друкарню на сучасний мистецький хаб.

Вечірки «Очерету»: нові обличчя та голоси в DRUK

Другим великим блоком інтерв'ю для «Накипіло» стала розмова про театр «Очерет», котрий обрав DRUK для проведення театральних подій і будівництва свого театру. За словами керівниці театрального напрямку DRUK, виконавчої директорки Анастасії Несміян та режисера Олександра Шанідзе, театр працює у форматі лабораторії, залучаючи акторів із різним досвідом і віком: від 18 до 50+. Вони розповіли, як за перший рік праці у контексті простору DRUK встигли підготувати кілька акцій і виставу «Арабески» за мотивами новел Миколи Хвильового.  

Представники театру пояснили, що DRUK надає їм можливості організувати творчі зустрічі в атмосфері, де регулярно проводяться візуальні виставки та театральні перформанси. Це створює цікавий синтез сценічної та галерейної практик, а глядачі можуть отримувати оригінальні естетичні враження. Театр «Очерет», зі свого боку, привносить до DRUK додаткову динаміку, оскільки активно взаємодіє з аудиторією, пропонуючи незвичні формати заходів і доводячи, що в Харкові досі існує потужна потреба в нових культурах спілкування.

 

Творчий світ Маграна Тати

Третє інтерв’ю відбулося на YouTube-каналі шоу від Boroshno News, де гостем став Магран Тата, куратор художнього напрямку DRUK, який займається розвитком галереї «Творче нежить». Він народжений у Сирії та двічі зіткнувся з наслідками воєнних бомбардувань з боку країни-агресора: спочатку в Алеппо, а згодом у Харкові. В інтерв’ю обговорювали його особистий досвід – як на нього вплинула війна в обох містах, чому він продовжує займатися мистецтвом і як сприймає Україну з точки зору людини, що має іноземне коріння.  

У назві випуску «Мелемо з Маграном Тата. Мистецтво від Алеппо до Харкова!» автори програми відобразили сюжет розмови, який ґрунтувався на пошуку спільних точок між двома культурами та на творчості, як процесі рефлексії.  Для нас цей діалог – ще однин привід показати, як у Харкові сьогодні відбуваються кросскультурні процеси і познайомити вас зі світосприйняттям нашого куратора художнього напряму.  

DRUK: від історичної друкарні до сучасного культурного простору

Отже, наші резиденти, «Творче нежить», «Очерет» та куратор художнього напряму Магран Тата у різних форматах розповіли слухачам радіо й глядачам онлайн-платформ про свої проєкти у контекст творчої спільноти DRUK. Усі вони зробили акцент на тому, що простір, який розвивається в історичній друкарні, є не просто приміщенням під виставки, а центром громадської активності, де є місце і для мистецтва, і для суспільних обговорень.  

Харків продовжує жити повноцінним мистецьким життям. Частиною цієї діяльності є не тільки виставки чи перформанси, а й дискусії та вечірки – тобто все те, що допомагає містянам і гостям Харкова відчувати, що культура й надалі залишається рушійною силою навіть у складні для міста часи.