Навколо друкарні: територія району Гончарівка

Будівля Друкарні знаходиться на Гончарівці – районі, прилеглому до старого центру Харкова, поряд з залізничною магістраллю. Район починається з пам'ятки архітектури – відреставрованого Будинку Буркевича. Напроти ХША – відкритий сквер Пожежників, де відпочивають містяни, а викладачі ХДАК, корпус якої знаходиться поряд, іноді проводять свої лекції. Через вулиці є доступ до річки. В маленькому дворі на Конторській 16 колись працювала дитяча студія "Цвітна капуста", яка проводила відкриті для містян свята і робила дитячі кемпи. Далі – Будинок Шапара, пам'ятка модерну, в якому о 1924 році вийшла перша вітчизняна  радіопередача («Алло, алло, алло! Говорить Харків, говорить Харків, говорить Харків!»). На Дмитрівський 22 працює книгоукриття харківського видавця Олександра Савчука, де можна придбати спеціалізовану українську літературу з етнографії, історії, краєзнавства та філософії.

Згідно з дослідженням цієї території архітектурним бюро «Урбаніна», виконаним для DRUK, майже 30% околиці Друкарні є закритою територією. Це, переважно, складські приміщення, житлові квартали, будівництва та заводи, території шкіл та освітніх закладів. Це зменшує транзитність району та означає відсутність у містян доступу до інфраструктури дозвілля в районі. Територія вздовж того берега річки, що належить до району, яка могла б стати потенційним публічним простором, не є очевидною для пішоходів.

Взгалі, в районі обмаль вуличної інфраструктури. Одне місце для сидіння припадає на кожні 3 614,6  м².  Для порівняння: у Копенгагені на одне місце для сидіння припадає 830  м². Також в районі, окрім скверу Пожежників, відсутні парки та відкриті зелені зони. А на Гончарівському бульварі знаходиться лише декілька громадських просторів.

Одним із принципів зміни промислового центру є створення громадського простору зі сталим озелененням та ревіталізація території. Тому відкритий простір подвір’я Друкарні може стати важливим та популярним “магнітом” для містян з можливістю відпочинку, рекреації та різноманітних активностей. Громадський простір з озелененням в будівлі “Друкарні С.П. Яковлева” стане “оазою” посеред промислового району.

Важливий вплив на розвиток району мав залізничний вокзал, який став  основним магнітом району та сформував активний простір навколо. Однак цей вплив не розповсюджується районом, а натомість весь потік людей проходить Полтавським шляхом до основного міського центру. Оскільки на території району знаходиться частина цього загальноміського центру – значна його частина наповнена історичною забудовою. В декількох кварталах вона формує суцільну перемитральну забудову. Це є очевидною перевагою району та можливістю створення комфортного громадського простору. Наприклад, вулиця Конторська по своїй довжині має збережений фронт історичної забудови з вцілілою частиною будинків. Вона знаходиться поодаль від основних потоків мобільності вздовж річки, що зробило вулицю важливим рекреаційним маршрутом з потенціалом до розвитку. Однак вулиця Конторська зараз немає зручного та комфортного зв’язку з Полтавським шляхом.

Подібним зв’язком міг би стати Гончарівський бульвар, якщо в ньому створити достатню кількість активних точок тяжіння та комфортний і зрозумілий маршрут. Будівля Друкарні має потенціал стати подібною якірною точкою, яка з’єднає активний простір навколо вокзалу та рекреаційний простір набережної річки. Будівля друкарні є важливою історичною пам’яткою, яка знаходиться на межі двох функціональних районів і при цьому могла б бути своєрідним зв’язком між старою класичною забудовою та новими районами на території колишньої промислової забудови.

Район дослідження охоплює значну частину загальноміського центру. В південно-західній частині району загальноміський центр межує з промисловою зоною, яка поступово втрачає промислове значення та використовується для інших функцій. Ці промислові квартали є потенціальними просторами для розвитку поліфункціональних просторів загальноміського центру.

У зоні дослідження 33,4 % площі є житло. Згідно з даними про житлові площі тут могло проживати приблизно 11 тисяч людей. Утім, імовірно після 24 лютого 2022 року ця цифра могла зменшитись. Офіси займали в цьому районі 23,3 % і могли розміщувати приблизно 20 тисяч працівників. Своїм функціональним наповненням район є досить жвавим, оскільки він пов’язаний з потоками Полтавського шляху. Згідно з генпланом в районі переважає житлова забудова та іноді має вкраплення громадської забудови. Однак ця громадська забудова не є загальнодоступною та активною, адже представлена в основному закладами здоров’я. Загалом в районі відсутні якірні культурні об’єкти.

Ревіталізація промислових зон має можливість активізувати життя району, створивши в ньому всі необхідні додаткові функції, яких зараз не вистачає містянам. Завдяки близькості до Вокзальної площі та Полтавського шляху ці функції були б популярними не лише для мешканців району, але й загалом для всіх містян. Місто може розвиватись та розширюватись згідно з загальноєвропейськими практиками оновлення промислової зони. Для цього треба змінювати цільове призначення ділянки і функціональне наповнення будівлі Друкарні.

Активні вулиці формуються вздовж основних потоків мобільності, як транспортної, так і пішохідної. Перші поверхи чітко визначають основні маршрути людей вздовж будівель. Активні перші поверхи в них та доступні сервісні функції створюють простір навколо, яким приємно користуватись.  Вуличні бізнеси сконцентровані вздовж Полтавського шляху та навколо площі Залізничного вокзалу. Є можливість створити зв’язок від Полтавського шляху по Гончарівському бульвару з Москалівкою завдяки наявному маршруту громадського транспорту. Новий центр міг би стати напрямком для активного маршруту з Полтавського шляху та рекреаційного маршруту через Гончарівський міст, які зараз завершуються нічим, і зв’язати їх. Якщо створити такий об’єкт, то тоді активізується і вулиця Конторська, котра зараз є другорядною і майже не використовується.

Більша частина району має малоущільнені квартали зі значними ділянками відкритого простору. Цей простір часто малорозвинений і без відповідного благоустрою. Співвідношення загальної площі забудови району до ділянок теж невисоке, що дає потенціал до ущільнення району та насичення його додатковими функціями.  Район поступово наповнюється новими житловими будівлями з суттєво більшою поверховістю ніж навколишня історична забудова.  Ця забудова здебільшого є точковою. Висотні будівлі, незважаючи на акцентну висотність, здебільшого розташовані хаотично. Вулична мережа району могла б бути доповнена важливими акцентними будівлями.

Через нещільну забудову та розірвані функціональні зв’язки цього району DRUK має можливість стати важливим містобудівним акцентом в напрямку від Полтавського шляху. Зараз візуальний акцент тримає радянська житлова будівля навпроти. Ми маємо можливість акцентувати нашу історичну харківську будівлю, привернувши до неї увагу, і повернути її значущість, при цьому – зберігши історичну цінність будівлі. Створення активного центру в будівлі Друкарні на Гончарівському бульварі могло б стати важливим центром для містян навколо. Завдяки тому, що цей центр знаходиться поодаль від житлової забудови, він був би комфортним для навколишніх мешканців навіть за активного розвитку культурних подій.

З дослідженням можна ознайомитися на сторінці